Термічна обробка сталі є одним із найважливіших етапів сучасного машинобудування та металургії. Саме завдяки контрольованому нагріву та охолодженню металу вдається змінювати його внутрішню структуру без зміни хімічного складу. Ключове призначення термічної обробки полягає у наданні сталі потрібних механічних властивостей.
Без застосування термічної обробки більшість сталевих деталей не відповідали б вимогам реальної експлуатації. Динамічні удари вимагають від матеріалу оптимального балансу між міцністю та в’язкістю, і саме термічні процеси дозволяють сформувати ці властивості.
Одним з найбільш поширених видів є процес відпалу. Його застосовують для покращення оброблюваності сталі. У результаті відпалу метал краще піддається механічній обробці. Цей метод часто використовують після лиття, кування або зварювання, коли в матеріалі накопичуються структурні неоднорідності.
Нормалізація застосовується для покращення механічних властивостей. Після нормалізації сталь стає більш однорідною. Цей вид обробки часто використовують як базову стадію перед гартуванням або механічною обробкою.
Гартування є найефективніших методів термічної обробки. Його мета — забезпечити високу зносостійкість деталі. Після гартування сталь стає дуже твердою, але водночас може втрачати пластичність. Саме тому гартування практично завжди поєднують з наступним відпуском.
Процес відпуску призначений для відновлення в’язкості після гартування. Залежно від температури розрізняють низький відпуск, кожен з яких дозволяє відкоригувати властивості сталі під конкретні умови експлуатації. Саме комбінація гартування та відпуску дозволяє отримати прогнозовані характеристики.
Окрему групу складають хіміко-термічні процеси, такі як цементація, азотування чи ціанування. Вони застосовуються тоді, коли необхідно підвищити зносостійкість шару. Такі методи особливо актуальні для валів, що працюють у складних умовах.
У практичному сенсі термічна обробка отримайте більше дозволяє подовжити ресурс сталевих виробів. Вона покращує експлуатаційні характеристики. Крім того, правильний вибір режиму термообробки часто дозволяє уникнути використання дорогих сплавів без втрати якості.
Таким чином, термічна обробка сталі є ключовим елементом виробничого процесу. Вона забезпечує відповідність матеріалу вимогам експлуатації виробів у найрізноманітніших галузях промисловості.